Ікони Пресв. Богородиці

"Православна сторінка"-  бібліотека християнина...

Запрошуємо Вас відвідати сайт - "Православна сторінка" . На сайті розміщені тексти Святого Писання, Житія Святих, Православний Молитвослов та багато інших матеріалів християнської тематики. "Православна сторінка" не містить новин політики, подій мирського життя, але виключно релігійну православну тематику. Також тут можна поспілкуватись на форумі тощо.  Щоб відкрити сайт - натисніть тут...

Статті

Молитва до Бога повинна бути щирою і виходити із серця

15.05.2008

      Ця історія розпочалася у далекому 1943 році. На Заході ще точилася жорстока і кровопролитна війна, а на звільнених від загарбників територіях люди приступали до мирної праці не відаючи, що їх попереду чекає ще страшніше горе – окупація комуністичним режимом.

 

     Та почну спочатку. В одному із сіл Рівненщини, в далеких але багатих, на той час, родичів працювала служницею дівчина Катерина. Вона поралася біля худоби, варила їжу, доглядала город, прибирала в хаті. Тоді ж в тих господарів був наймитом бідний хлопець-сирота Тарас. Він і столярував, і теслював, і шив взуття. Загарний був і до ковальського ремесла. А до косіння і молотьби ціпом рівних йому не було. Як кажуть, на всі руки майстер.
     І, видно, Богу було угодно, щоб Катерина й Тарас покохали одне одного. А згодом і побралися. Сталося це глибокої осені 1943 року. Почали вони разом долати злидні, набувати таких-сяких статків, заводити невеличке господарство.
Та в березні 1944 року нагрянуло лихо. По всіх нишпорили і виловлювали людей кадебісти-комуністи та їх поплічники. Вони забрали Тараса і відправили його на 25 років каторги за те, що слухав розповіді про вільну Україну, мріяв про свою незалежну Вітчизну.
     Ніякого слідства і суду не було. Вирок винесла горезвісна «трійка» за доносом якогось негідника. І залишилась Катерина в тяжкій скруті. Під грудьми, в утробі, вже заживріло нове життя, а на полу, біля печі, лежала паралізована її мати. В кінці серпня цього ж року у неї народився хлопчик. Так появився на світ я.
    Зростав як і всі повоєнні діти. Зазнав і голоду, і холоду. Та найбільше дошкуляло те, що і дорослі, і малі обзивали мене сином «ворога народу». Існуючий тоді більшовицький режим збиткував ся з моєї мами і мене як хотів. Та й хлопчаки знущалися наді мною, прозивалися, а часом і били.
     Якось я запитав маму: «Де мій тато? Хто такий син «ворога народу»? Чому мене не приймають в колгоспний дитсадок?». А мама гірко заплакала і сказала: «Молись, синку, Богові, Він милостивий і поверне тобі тата!».
     З тих пір я жодного богослужіння в церкві не пропустив. Прибіжу в храм і все благаю у Господа, щоб послав мені Охоронця-заступника, щоб було кому погладити мене по голівці, сказати якесь повчальне слово.
     Одного разу прийшов у церкву, а там, крім священика та старости, нікого не було. Вони дуже здивувалися, що я такого холоду прибіг, бо було це зимової пори і надворі стояв майже тридцятиградусний мороз. Я ж їм нічого сказати не можу, бо дуже змерз. Розігріли вони мені руки і ноги над жаром, приготовленим для кадила та напоумлю вали, щоб більше такого холоду в церкву не йшов. Я ж їм відповів, що ходив і буду ходити, бо молю Бога, щоб повернув мені батька. Вони переглянулись між собою і скрутно похитали головами.
     Аж у серпні 1955 року в наш двір родичка Ліда вводить якогось чоловіка, страшенно худого, без жодного зуба і каже: «Колю – це твій тато». Він кинувся до мене, стиснув у своїх обіймах і гірко-гірко почав ридати.
     Отак я вперше зустрівся зі своїм батьком, якого кадебісти забрали у мене ще до мого народження, і якого мені Бог повернув.
     Згодом, коли виріс, зрозумів, що молитва повинна бути не лише просьбою, благанням про те, що нам потрібне, а й подякою і пошаною до Бога, що ця молитва повинна виходити із серця людини, здійснюватися щиро і з вірою, адже Ісус Христос казав: «Приходьте до Мене, Я не вижену».

Микола Ярмольчук, пенсіонер, с. Халеп'я.
 

Житія Святих

Парафії Обухівщини

1. м. Обухів

2. м. Українка

3. смт. Козин

4. с. Германівка

5. с. Семенівка

6. с. Перше Травня

7. с. Григорівка

8. с. Гусачівка

9. с.Старі та Нові Безрадичі

Тим, хто готується до Шлюбу

Тим,хто готується до Шлюбу

Православний молитовник

Щоб читати - натисніть тут

Короткі відомості про храми та парафії Обухівщини

В Обухівському благочинні Київської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату на даний час є дванадцять типових храмів, шість каплиць, діє вісімнадцять парафій. Будується чотири храми в селах: Нові Безрадичі, Таценки, Витачів, Халеп’я. Планується будівництво Спаського собору в самому Обухові по вул. Миру 12-а (на території церкви Різдва Пресвятої Богородиці)...  Читати більше...

Статистика

Перегляди статей
148082